Освітній процес

Освітній процес

Базовий компонент дошкільної освіти ― це Державний стандарт дошкільної освіти України, що містить державні вимоги до компетентностей і результатів освіти дитини дошкільного віку (6(7) років) умови, за яких їх можна досягнути відповідно до міжнародних стандартів якості освіти.

В основу Стандарту покладено ідеї: гуманістичної педагогіки, патріотичного і громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку й теорію природовідповідності.

Спрямований на збереження самоцінності дошкільногодитинства, рівний доступ до дошкілої освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, зокрема дітей з особливими освітніми потребами.

Виконяння вимог Стандарту забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей дитини в найбільш оптимальній для кожної дитини формі.

     6 БАЗОВИХ ПРИНЦИПІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАНДАРТУ

- Демократичність - формування засад  демократичного суспільства, де кожен/кожна можуть бути почутими, мають право на самовираження та активну участь;

- рівний доступ до якісної освіти кожній дитині, освіта без дискримінації за будь-якими ознаками;

- забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору - основи соціальної, екологічної, економічної свідомості, відповідальності за власні діїї та їх наслідки для довкілля;

- міжвідомча взаємодія - співпраця закладів освіти з психологічною, соціальною, медичними службами;

- державно-громадське та державно-приватне партнерство в організації, керівництві, управлінні дошкільною освітою;

- соціально-педагогічне партнерство громади та всіх учасників освітнього  процесу - засновників закладів освіти, батьків та осіб, які їх замінюють, керівників та працівників закладів ЗДО, фахівців, що тнадають освітні послуги дітям дошкільного віку, інших фахівців.

7 освітніх напрямів інваріантного складника

Освітня лінія «Особистість дитини» передбачає:
– формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;
– виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з'являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об'єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв'язки у природному довкіллі та взаємозв'язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов'язана з природою; дотримування правил природокористування.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об'єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень .

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв'язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв'язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Варіативна складова змісту дошкільної освіти визначається дошкільним навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів дітей та (або) побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Права та обов’язки учасників освітнього процесу

стосовно протидії та запобігання булінгу (цькування)

Алгоритм дій запобігання булінгу в ПДНЗ (я-с) № 65 " Школа здоров'я"

1. Якщо педагог, інші працівники, батьки чи учасники освітнього процесу стали свідками, то вони мають повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась жертва булінгу чи ні.
2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа інформує керівника закладу освіти у письмовій формі (заява) про випадок булінгу.
3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. До складу комісії входять: педагоги, практичний психолог, батьки постраждалого та «булера» (за згодою), керівник закладу та інші зацікавлені особи.
5. У разі якщо комісія не кваліфікує випадок як боулінг, а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
6. За будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.